Нестримно співає птаство, зеленіє травичка, ранкові приморозки вже не лякають розквітлі примули і первоцвіти, бо сонечко щоразу пригріває сильніше. А наша дітвора з БНРЦ "Довіра" все частіше заглядає у вікна і на годинника, коли вже можна буде вийти на прогулянку. Учні ОВКГ полюбляють дитячий майданчик, там і гірка, і машинки, і качелі. Раптом зауважую, що діти щось визбирують, уважно приглядаючись до трави. Якісь гіллячки, сухі стеблини... Чомусь подумалося, що зайнялися прибиранням, однак не бачу папірців чи чогось схожого. Та згодом помічаю в руках виховательки пакет, з якого стирчать ці гілки, палички, суха трава. Запитую: "Прибирали?" Мирослава Дмитрівна відповідає: "Ні! То в нас буде гніздо!"... Взагалі, робота в наших ОВКГ є не простою, потрібні неабиякі гнучкість, мобільність, креативність, навіть хитрість, аби непомітно заохотити дітей до спільної чи колективної роботи. Складно буває їх об'єднати, адже у кожного свої власні захоплення і вподобання, а часом категоричне небажання щось виконувати спільно. Відтак, що Мирослава Дмитрівна, що Маріанна Іванівна вишукують будь-які можливості, щоб учні взаємодіяли і це приносило їм задоволення. Ну, от гніздо! Розбирає цікавість, що ж вони вигадали цього разу! Хочете побачити? Будете вражені! Молодці і діти, і вихователі! Красиво! Креативно! Весняно! І якось дуже по-доброму! Лелеки таки прилетіли!
Comments