КОРЕКЦІЙНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНА РОБОТА

З 1976 до 1986 р. у Львівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті для дітей із важкими розладами мовлення на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи працювала провідний дефектолог, вчитель-методист у галузі логопедії Ганна Йосипівна Блінова, яка досліджувала проблеми спеціальної педагогіки, зокрема: виправлення порушень мовлення в учнів молодшого шкільного віку, шляхи подолання дислексій і дисграфій у дітей. Саме в цей час нею у співавторстві з Тетяною Вікторівною Пічугіною та педагогами школи Марченко Надією Сергіївною та Копко Марією Володимирівною, вперше в Україні було розроблено та видано українською мовою дидактичні матеріали для логопедичних занять і подолання мовленнєвих порушень у дітей («Дидактичний матеріал для логопедичних занять», «Подолання вад письма у дітей»). 

​

 Зміст корекційної допомоги у школі визначається із урахуванням рекомендацій ПМПК, індивідуальних програм реабілітації дитини-інваліда, діагнозу та індивідуальних особливостей учнів. У системі корекційної роботи реалізується комплексний підхід в організації допомоги дітям із порушеннями психофізичного розвитку. Корекційно-розвиткова робота розглядається як психолого-медико-педагогічний супровід дитини та родини. Корекція порушень мовлення та по’язаних із ними особливостей психофізіологічного розвитку дітей здійснюється на уроках, під час позакласної роботи в комплексі з лікувально-оздоровчою роботою. Супровід дітей здійснюється на основі інтеграції зусиль вчителів, логопедів, медиків, психолога, вихователів, асистентів учителів, батьків, об’єднаних в одну команду. Відповідно до програми шкіл для дітей із тяжкими порушеннями мовлення, інтенсивної педагогічної корекції, для дітей із розумовою відсталістю визначено обов’язкові корекційно-розвиткові заняття:

 - розвиток мовлення / корекція мовлення; 

 - розвиток зв’язного мовлення; 

 - логоритміка, ритміка; 

 - лікувальна фізкультура; 

 - корекція розвитку; 

 - соціально-побутове орієнтування. 

​

Логоритміка один із навчальних предметів, визначений в типовому плані як складова в системі корекційно-розвиткової роботи. Цей предмет забезпечує ефективний напрямок в системі реабілітаційної роботи щодо подолання психофізичних і мовленнєвих порушень. Подолання мовленнєвих порушень здійснюється шляхом розвитку виховання і корекції рухової сфери дітей у взаємодії слова з музикою, співом і рухам, забезпечує ефективний напрямок в системі реабілітаційної роботи щодо подолання психофізичних і мовленнєвих порушень. Колишнім заступником директора з навчально-виховної роботи, вчителем-логопедом вищої категорії Вєжбинською О.В. і вчителем музичного мистецтва та логоритміки вищої категорії Борисюк Л.Є., було розроблено програму з логоритміки для дітей підготовчого, 1-4 класів, яку схвалено рішенням вченої ради Львівського обласного інституту післядипломної освіти (10 лютого 2010 року). 

​

Лікувальна фізкультура. Заняття з лікувальної фізкультури проводяться групами та індивідуально, за спеціально розробленими комплексами, з урахуванням форм і ступеню прояву порушення рухової сфери дітей, відповідно до рекомендацій лікарів. Групи можуть створюватися за напрямками: загально-оздоровчий, захворювання хребта, плоскостопість, ДЦП та ін. У Навчально-реабілітаційному центрі І-ІІ ступенів «Довіра» заняття з ЛФК проводяться вчителем вищої кваліфікаційної категорії Уразалієвою Тетяною Василівною та інструктором із ЛФК Слукою Андріаном Мироновичем.

 

 Розвиток комунікативних компетенцій (РКК). На заняттях із РКК логопед: 

 •будує навчально-корекційний процес, керуючись принципами індивідуального та диференційованого підходів; 

 •визначає стан сформованості комунікативних навичок учня (на основі опитування батьків, власних спостережень, результатів методики РЕР-R тощо);

 •вивчає рівень мовленнєвого розвитку дитини (стан сформованості лексичного, граматичного та фонетико-фонематичного компонентів мовленнєвої системи).

 Відповідно до результатів логопедичного обстеження та враховуючи індивідуальні потреби дитини, логопед визначає методи, прийоми та засоби корекційної роботи на заняттях із РКК. Логопед може використовувати традиційні логопедичні прийоми: 

 •збагачення пасивного та активного словника дитини; 

 •розширення якісного та кількісного лексичного запасу учнів із РСА; 

 •розвиток артикуляційної моторики та артикуляційних укладів; 

 •розвиток мовленнєвого дихання; 

 •розвиток звуконаслідування; 

 •вдосконалення фонетико-фонематичних процесів та корекція звуковимови; 

 •формування навичок писемного мовлення; 

 •формування граматичної складової мовлення. 

​

Арт-терапія. У НРЦ «Довіра» арт-терапія виконує такі функції: виховну, корекційну, психотерапевтичну, діагностичну та розвиваючу. Можна сказати, що арт-терапія будується на вірі у творчу основу дитини. Вона не ставить собі за мету зробити дитину художником або актором. Вона спрямована, в першу чергу, на вирішення психологічних проблем. За допомогою мистецтва дитина не тільки виражає себе, але й більше дізнається про інших. Арт-терапія дозволяє пізнавати себе і навколишній світ. У художній творчості дитина втілює свої емоції, почуття, надії, страхи, сумніви і конфлікти. Відбувається це на несвідомому рівні, і дитина дізнається про себе багато нового. Арт-терапія розвиває творчі можливості. Під час занять учень може відкрити в собі невідомі раніше таланти. Арт-терапія є хорошим способом соціальної адаптації. Вона дає можливість дітям більш активно і самостійно брати участь у житті суспільства. Арт-терапія, в основному, використовує засоби невербального спілкування. Це дуже важливо для дітей, яким складно висловити свої думки в словах. Арт-терапія сприяє підвищенню самооцінки; вчить розслаблятися і позбуватися від негативних емоцій і думок. Заняття арт-терапією дає дитині можливість зміцнити свою пам'ять, розвинути увагу, мислення і навички прийняття рішень.

​